- розпитування
- -я, с.Дія за знач. розпитувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розпитування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
випит — у, ч., розм. Розпитування, допит … Український тлумачний словник
дізнаватися — і дознава/тися, наю/ся, нає/шся, недок., дізна/тися і дозна/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) З ясовувати або розгадувати що небудь через вивчення, розпитування і т. ін. || Те саме, що довідуватися 1). || Розкривати, розгадувати таємницю і т. ін.;… … Український тлумачний словник
розвідка — I и, ж. Наукове дослідження, наукова праця з будь якого питання. II и, ж., діал. Жінка, яка розірвала шлюб з чоловіком. III и, ж. 1) Дія за знач. розвідати, розвідувати. •• На ро/звідки з метою дізнатися шляхом … Український тлумачний словник
роззнавати — аю/, ає/ш, недок., розізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. Шляхом розпитування дізнаватися про кого небудь, довідуватися про щось … Український тлумачний словник
слідство — а, с. 1) Розслідування обставин, пов язаних із злочином, яке проводять органи юстиції. || розм. Розпитування, дізнавання про кого , що небудь. •• Бу/ти (перебува/ти і т. ін.) під слі/дством бути притягненим до судового розслідування у зв язку з… … Український тлумачний словник